Протяте Каміння

Протяті Камені — геологічна пам’ятка природи місцевого значення, група мальовничих скель. Розташовані в Покутсько-Буковинських Карпатах, на межі Путильського та Вижницького районів Чернівецької області, біля східної частини села Хорови на проти- лежному березі села Розтоки Косівського району. Скелі утворені з розчленованих потужних пластів пісковика. Деякі з них пронизані отворами та ходами, через що й виникла назва — Протяті Камені. Про виникнення назви «Протяті Каміння» розповідає легенда. Відповідно до неї у давні часи горяни не мали зручного шляху, щоб спуститися з гір у долину. Пізніше вони знайшли для цього зручний вихід: нагрівали в казанах воду і виливали її на скелі. У такий спосіб у нестійкому пісковику утворилися «протяті», тобто проткнуті проходи, які й дали назву урочищу.

Варто відзначити, що камені велетенські — набагато більших розмірів, ніж на Терношорах і чимось схожі на кораблі- криголами, які пробивають собі шлях в карпатському морі дерев. Найпопулярніша і найвища скеля з Протятих носить назву — «Соколине Око» (максимальна відносна висота 40 м). У ній, в результаті ерозії, утворилася кам’яна арка, що нагадує око. Біля підніжжя скелі з північного боку міститься невелика трикамерна печера, до якої можна потрапити через два входи-отвори. Два інші отвори, значно вужчі за перші, проходять скрізь скелю і завершуються з її східного боку. На вершині скелі утворено природній резервуар, діаметром і завглибшки близько 70 см. Неподалік від Соколиного Ока серед букового лісу розташовані ще кілька, дещо менших, але також мальовничих, скельних масивів. Кожного року на початку вересня в каньйоні проходить обряд так званої «ініціації» — дійство посвячення у студенти першокурсників географічного факультету Чернівецького університету ім. Юрія Федьковича. Дія відбувається вночі, а поява з арки бога Гео зі смолоскипом, який на великій швидкості влітає у студентський натовп за допомогою канату, надає дійству містичності, і навіть, навіває трохи страху.

Неподалік від Протятих на Німчичі знаходиться ще один туристичний об’єкт вартий вашої уваги — «Печера Довбуша» (довжина близько 20 метрів).

«Раз заїхали на високу гору Німчич і бачили звідси при заході сонця щось таке гарне і срібне як мрія, — кажуть, що то зветься Розтоки, але я думаю, що то ніяк не зветься і що його вже тепер там нема, бо щось такого може показатись тільки раз і зникнути, а вже якби хто вдруге хотів би те саме побачити, то не знайшов би», — так писала Леся Українка в листі до О. Кобилянської 1 серпня 1901 р., описуючи своє враження від подорожі.

При уважному дослідженні каміння можна знайти багато наскельних малюнків і повно вирізаних чи видовбаних на каменях знаків. Це і силуети голих жінок, черепи, обличчя людей, відбитки рук, масонські знаки, сердечка, написи «тут був Вася» та багато інших проявів «туристичного мистецтва».

Тарас ПАСИМОК

Неділя, 30 квітня, 2017