Зміни в системі державної реєстрації речових прав на нерухоме майно

Розвиток ринку нерухомого майна є одним із основних аспектів для повноцінного і стабільного розвитку економіки будь-якої держави. Оптимізація обігу нерухомості є одним із головних завдань держави в сфері економічної політики. Провідне місце у цьому займає правове регулювання відносин, пов’язаних із державною реєстрацією прав на нерухоме майно. І тому на сьогодні одним із питань, яке потребує нагального вирішення є запровадження єдиної системи державної реєстрації речових прав на нерухоме майно (у тому числі і на земельні ділянки), що забезпечить належний захист прав фізичних та юридичних осіб на нерухоме майно. Державна реєстрація речових прав на нерухоме майно за Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» за No 1952 здійснюватиметься за принципом «єдиного вікна», який полягає у тому, що в одному органі будуть реєструватися всі права та обтяження на нерухоме майно, як на земельні ділянки, так і на об’єкти, розташовані на них.

З 1 січня 2013 року набирає чинності нова редакція Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» за No 1952 — IV. Законом визначено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно — це є офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Державна реєстрація прав є обов’язковою. Інформація про права на нерухоме майно та їх обтяження підлягає внесенню до Державного реєстру прав. Права на нерухоме майно виникають з моменту такої реєстрації. Закон спрямований на виправлення практики, що склалася в Україні у сфері регулювання відносин, пов’язаних з державною реєстрацією речових прав на нерухоме майно.

Визначено інший концептуальний підхід як до процедури державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, так і до системи органів державної реєстрації речових прав на нерухоме майно. Необхідно відзначити, що Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» розширив перелік речових прав на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації.

Згідно зі статтею 4 вищевказаного Закону, обов’язковій державній реєстрації підлягають речові права та обтяження на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним особам, державі в особі органів, уповноважених управляти державним майном, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним організаціям, іноземним державам, а також територіальним громадам в особі органів місцевого самоврядування, а саме:

1) право власності на нерухоме майно;

2) право володіння; право користування (сервітут); право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис); право забудови земельної ділянки (суперфіцій); право господарського відання; право оперативного управління; право постійного користування та право оренди земельної ділянки; право користування (найму, оренди) будівлею або іншими капітальними спорудами, їх окремими частинами; іпотека; довірче управління майном;

3) інші речові права відповідно до закону;

4) податкова застава, предметом якої є нерухоме майно, та інші обтяження. При цьому, речові права на нерухоме майно, зазначені в пунктах 2 і 3, є похідними і реєструються після державної реєстрації права власності на таке майно.

Реєстраційні служби міських, районних та міськрайонних управлінь юстиції видають:

1) свідоцтва про право влас-ності на нерухоме майно:
— фізичним та юридичним особам на новозбудовані, реконструйовані об’єкти нерухомого майна;
— членам житлового, житлово-будівельного, дачного, гаражного чи іншого відповідного кооперативу, які повністю внесли свої пайові внески;
— юридичним особам у разі внесення до статутного фонду (статутного або складеного капіталу) об’єктів нерухомого майна їх засновниками (учасниками);
— фізичним особам та юридичним особам, які в разі ліквідації (реорганізації) юридичної особи отримали у власність у встановленому законодавством порядку нерухоме майно юридичної особи, що ліквідується (реор- ганізується);
— фізичним особам та юридичним особам, що вийшли зі складу засновників (учасників) юридичної особи за рішенням органу, уповноваженого на це установчими документами, отримали у власність об’єкт нерухомого майна, переданий їм;
— реабілітованим громадянам, яким повернуто у власність належні їм об’єкти нерухомого майна;
— у разі виділення окремого об’єкта нерухомого майна зі складу об’єкта нерухомого майна, що складається із двох або більше об’єктів;
— фізичним та юридичним особам на об’єкти нерухомого майна, які в установленому порядку переведені з житлових у нежитлові і навпаки;
— у разі поділу юридичної особи або виділу з неї нової юридичної особи;
— фізичним та юридичним особам у разі безоплатної передачі їм земельної ділянки із земель державної чи комунальної власності за рішеннями органів державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування;
— в інших випадках, встановлених законом;

2) видають дублікати свідоцтва про право власності на нерухоме майно та здійснюють їх реєстрацію;

3) здійснюють державну реєстрацію обтяжень:
— встановленої законом заборони користування та/або розпорядження нерухомим майном;
— рішень судів, що набрали законної сили;
— постанови органів досудового слідства, державного виконавця про накладення арешту на нерухоме майно;
— рішення органу місцевого самоврядування про віднесення об’єктів нерухомого майна до застарілого житлового фонду;
— інших актів відповідних державних органів та посадових осіб згідно із законом;
— договорів, укладених у порядку, встановленому законом.

4) беруть на облік безхазяйне нерухоме майно;

5) здійснюють державну реєстрацію об’єкта незавершенного будівництва та проводять державну реєстрацію права власності на новостворений об’єкт нерухомого майна після завершення будівництва;

6) надають інформацію про зареєстровані права та їх обтяження в порядку, встановленому цим Законом.

Державний реєстратор видає свідоцтво про право власності на нерухоме майно, яке підписується ним і засвідчується печаткою, а також надає витяги з Державного реєстру прав про зареєстровані права та/або їх обтяження. Повноцінне функціонування системи державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, в порядку визначеному Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», розпочнеться з 1 січня 2013 року.

Запровадження системи державної реєстрації речових прав на нерухоме майно в Україні забезпечити належний рівень захисту прав власності фізичних і юридичних осіб на нерухоме майно, гарантованих Конституцією України створення сприятливих умов для розвитку ринкових відносин та поліпшення інвестиційної клімату в Україні.

В. ШЕЛЮЖАК,
головний спеціаліст реєстраційної служби Косівського районного управління юстиції

Субота, 24 червня, 2017