Вшанували ЗУНР

ОЛЕКСАНДР СИЧ: «ГАЛИЧАНИН Й НАДАЛІ СТОЇТЬ НА ВИСОТІ СВОГО ЗАВДАННЯ»

Голова Івано-Франківської обласної ради Олександр Сич, виступаючи перед громадськістю міста на урочистому віче з нагоди 94-ї річниці «Листопадового чину» та проголошення Західноукраїнської Народної Республіки, зауважив, що серед усіх інших форм державотворення у ХХ ст. ЗУНР найвище себе проявила за організованістю, впорядкованістю та структурованістю. Це, за словами голови обласної ради, характерним чином відслідковувалося як у державотворчому процесі, законотворчій діяльності, так і з точки зору організації українського війська.

«ХХ століття ознаменувалось піком державницьких змагань української нації. Їх виявом стало почергове постання Української Народної Республіки, ЗУНР, Карпатської України, Української держави, відновленої актом 30 червня 1941 року у Львові. Зрештою, це призвело до логічного завершення, коли у 1991 році була проголошена й відновлена сучасна Українська незалежна держава», — зауважив Олександр Сич.

Проводячи паралелі між тогочасними реаліями і сьогоденням, голова обласної ради відзначив роль та значення позиції самих галичан державотворчих процесах. «Цьогорічні парламентські вибори засвідчили, що й сьогодні галичанин стоїть на висоті свого завдання. Скільки б нас ук- раїнців, зокрема й галичан, даруйте за такий вислів, «не пхали писком до асфальту жебрацтва», але галичанин не купився на дрібні подачки, ставлячи вище ідею великої України над прагматизмом великих грошей.

Cьогодні галичанин заслуговує того, щоб йому возвести узагальнений пам’ятник Вшанували ЗУНР — пам’ятник галичанину-патріоту, який понад усе береже ідею Української соборної держави», — наголосив Олександр Сич.

Прес-центр облради 1 листопада в приміщенні районного Народного дому відбувся святковий концерт, присвячений 94-ій річниці проголошення Західно-Української Народної республіки. Зал був повний молоді — учні старших класів та студенти долучилися до історичного свята.

Активним учасником буремних подій на початку минулого століття був і наш косів’янин Михайло Горбовий, який народився у 1896 році в Косові в родині ткача. Михайло, хоч ніколи не цурався ткацького верстата, пішов іншим шляхом — шляхом громадської діяльності. Мабуть, за приклад узяв собі краянина Михайла Павлика. Закінчив учительські курси та учительську семінарію в Коломиї. Став діяльним членом товариства «Січ», осере- док якого було створено в Косові у 1900 році. Активну брав участь у побудові в Косові пам’ятника Т. Шевченкові, відкритого урочисто з участю тисяч гуцулів 19 липня 1914 року.
Незабаром почалася Перша світова війна. Михайло Горбовий пішов добровольцем до легіону Українських Січових Стрільців, щоб у їх лавах боротися за волю України. Він брав участь у багатьох боях. Став стрільцем знаменитої Гуцульської сотні, яка відзначалася особливо високим бойовим духом і патріотизмом. Командував нею Гриць Голинський з Вижнього Березова (його в 1941-му році замордували енкаведисти в Дем’яновому Лазі під Івано-Франківськом).

Після проголошення Західно-Української Народної Республіки М. Горбовий — вояк Української Галицької Армії. Його направили до Косова організовувати українську владу, і він чудово справився з цим завданням як повітовий комісар міліції. ЗУНР упала під ударами польської армії, якій допомагала Франція.
У серпні 1919 року Косівщину (а до неї тоді належав і теперішній Верховинський район) окупувало польське військо. Чи міг молодий український патріот примиритися з цим? Ні. Він став одним із організаторів повстання гуцулів, яке вибухнуло 16-17 квітня 1920 року в гірських селах Головах, Зеленому, Красноїлі, Жаб’ї. Уряд кинув на придушення «бунту» військо, яке чинило жорстокі розправи, підпалювало будинки, нещадно било селян, грабувало їх. Сотні гуцулів заарештовано. Кинуто до в’язниці і Михайла Горбового, і вчителя, згодом відомого письменника Михайла Ломацького. Голод, знущання тюремників, приниження людської та національної гідності, побиття, жахливі санітарні умови польських в’язниць — чого тільки не зазнали волелюбні гуцули! Та це їх не зламало. Під тиском громадськості арештованих після дев’ятимісячного ув’язнення влада змушена була звільнити.

Вл. інф.

Вівторок, 22 серпня, 2017