Куріння вбиває

Тютюнопаління (або просто паління) — вдихання диму тліючого висушеного листя тютюну. Найважливішим компонентом тютюнового диму є нікотин. Регулярне вживання нікотину викликає тютюнову залежність. Тривале і часте паління тютюну завдає шкоди здоров’ю курців та оточуючих їх людей, що не палять, i тварин. Від хвороб, розвиток яких є наслідком тютюнопаління, щорічно помирає 5,4 млн. осіб. Тобто 1 з 10 смертей у світі спричинена саме вживанням тютюнових виробів.

16 вересня, набув чинності закон про заборону реклами тютюнових виробів. Документ підписаний Президентом Віктором Януковичем і опублікований в березні, але відповідно до перехідних положень набув чинності саме у жовтні. Закон передбачає заборону будь-якої реклами і стимулювання продажів тютюнових виробів, знаків для товарів і послуг, інших об’єктів права інтелектуальної власності, під якими випускаються тютюнові вироби. При цьому закон встановлює адміністративну відповідальність громадян і посадових осіб за порушення вимог законодавства про заборону реклами і спонсорства тютюнових виробів.

В Україні щоденно курить 45% дорослих чоловіків і 9% дорослих жінок, серед молоді курить 45% юнаків і 35% дівчат. Всього в країні нараховується близько 9 мільйонів активних курців, що складають третину всього працездатного населення країни. Щорічно до числа курців долучаються не менш 100 000 українців. Кожен четвертий підліток в Україні викурює першу сигарету у віці 10 років. Україна є другою країною у світі (після Чилі), де у віці 13-15 років курять більше 30% юнаків і дівчат. Україна займає ІІ місце за кількістю викурених цигарок на одного громадянина. На кожного українця припадає понад 2500 сигарет — майже 7 щоденно. Розрахунки Всесвітнього банку свідчать про те, що економічні збитки України від тютюну складають близько 2 мільярдів до- ларів щорічно. За офіційною статистикою в Україні щороку від хвороб, пов’язаних з курінням, помирає 120 тисяч чоловік. На тютюнові вироби українці витрачають більше, ніж на хліб і молоко. За підсумками першого півріччя 2012 року українці витратили на купівлю тютюнових виробів 12,4 млрд грн, на купівлю молока — 3,5 млрд грн, а на купівлю хлібобулочних виробів — всього 1,8 млрд грн. На хліб, молоко і шоколадки для дітей, можливо, людям і не вистачає коштів, але на тютюн вистачає, при тому, що ціни на нього за рахунок акцизів зростають прискореними темпами.

За цей період українці витратили також майже 12 млрд. грн. на купівлю алкогольних напоїв, у той час як на купівлю безалкогольних — чаю, кави, мінеральної води і соків було витрачено 7 млрд грн. Загальновідомо, що перебування людини з серцевою патологією протягом півгодини в приміщенні з тютюновим димом здатне спровокувати серцевий напад. Навіть, якщо закон буде виконуватися хоча б на 50%, він зможе рятувати людські життя. Більше виконання — менше серцевих нападів. Більше того, закон вигідний і самим курцям. Тим, які хочуть кинути курити, тепер їм буде легше це зробити, адже палити навколо стануть менше. Щодо тютюнових виробів, то медики висловлюються: «Якби про вплив паління тютюну на здоров’я людини сто років тому було відомо те, що нам відомо тепер, жодна держава не дозволила б його легального виробництва та продажу», але сумний факт залишається саме сумним фактом — бурхливе поширення паління у ХХ столітті завдячує виключно вдалій рекламі. Сьогодні реклама сигарет — імідж сучасної молоді, вільних жінок, успішних бізнесменів. Реклама зробила тютюнові вироби товаром широкого вжитку. А зрештою, без рекламного блиску, сигаретний дим викликає подразнення в горлі, кашель, рак.

Паління — причина 30% усіх смертей від раку. 85% умираючих від раку легень — курці. Ті, хто курить, також частіше хворіють раком гортані, порожнини рота, нирок, підшлункової залози. До речі, «легкі» сигарети не зменшують, а збільшують ризик, зокрема, такого захворювання, як аденокарцинома (вкрай злоякісна пухлина): такими сигаретами глибше затягуються, і дим проникає в самі уразливі тканини. Зараз директивою ЄС заборонено використовувати назви типу «легкі» та «м’які» для сигарет — як такі, що дезінформують споживача щодо буцімто меншої шкідливості продукту.

Масове куріння є однією з головних причин широкого розповсюдження серцево-судинних захворювань. Доведено, що у курців на відміну від некурящих людей в 2-3 рази частіше розвивається інфаркт та передінфарктний стан, стенокардія та інші захворювання серця При цьому смертність, викликана цими захворювання- ми, в курців набагато вища. Життя курців на 4,6- 8,3 роки менше, ніж у некурящих, при чому скорочення протяжності життя залежить від того, в якому віці людина почала палити. Доведено, що більше 50% всіх захворювань, що стали причиною смерті курців, приходиться на долю серцево-судинних захворювань. Лише 80% хворих, що страждають хронічним захворюванням шлунку та дванадцятипалої кишки, є курцями. Це захворювання найчастіше зустрічається у запеклих курців. Доведено, що куріння негативно впливає і на процес лікування виразки.

Нікотин є однією з найсильніших із відомих нам отрут, які впливають на нервову систе- му. При згорянні сигарети він руйнується тільки частково, приблизно на 25%. Вміст нікотину в диму головного струменю сигарети від 0,4 до 3мг — лише 20% від загальної кількості нікотину в сигареті. В недопалку залишається біля 5%, а інші 50% потрапляють у повітря в приміщенні, де курять. Фізична та психологічна залежність від нікотину розвивається набагато швидше, ніж від алкоголю. Головною причиною виникнення і розвитку «тютюнового» кашлю стають краплі дьогтю, що осіли в легенях. Речовини, що містяться в тютюновому димі викликають запалення епітелію, що покривають дихальні шляхи, це призводить до підвищеного виділення секреції та слизу, що зв’язаний з виділенням мокро- ти при кашлі.

12 жовтня 1492 року іспанська флотилія, яку очолював Христофор Колумб, припливла до невідомого острова, який вони вважали східним берегом Індії. Коли матроси висадилися на сушу, їх зустріли місцеві жителі. Європейців вразив вигляд аборигенів, які випускали з рота дим, після того як втягували його з рулонів скрученого тютюнового листя. Ці рулони іспанці називали «сигаро». Куріння було невід’ємною частиною релігійних церемоній аборигенів. Вони вдихали дим і випускали його через ніздрі до тих пір, поки з ними не починав спілкуватися «Великий Дух». Коли експедиція повернулась додому, то серед багатьох дивовижних подарунків, привезених з Нового Світу, було і листя тютюну. Родріго де Херес — перший європейський курець, матрос з команди Джеймса Кука, був заа- рештований за підозрою в одержимості дияволом, оскільки співвітчизники вирішили, що дим, що валив з рота Родріго — явна ознака цьому. Хереса посадили у в’язницю, де він пробув цілих сім років, поки його не випустили у зв’язку з тим, що куріння тютюну легалізували на всій території Іспанії.

Проте йшов час, і люди стали відчувати негативну дію тютюну, особливо те, що він викликає залежність. В різних країнах почали- ся заборони на куріння. Наприклад, в 1680 році король Франції Людовик XIV видав наказ, згідно з яким торгівля тютюном дозволялася виключно аптекарям. В цьому ж році в Туреччині вийшов закон султана Мурада IV про смертну кару за куріння. Там за цей злочин саджали на кілок. В Англії в XVI столітті курцям відрубували голови і виставляли їх на площі з люльками в роті. В Персії — виривали ніздрі. В Італії вживання тютюну вважалося диявольською звичкою і курців відлучали від церкви. А одного разу був випадок, коли п’ятьох монахів, яких звинуватили у курінні, замурували живцем у стіну, як урок для нащадків. У Царській Росії до тютюнопаління ставилися також негативно. Особливо після того як у 1634 році через паління згоріла дерев’яна Москва. Цар Олексій Романов наказав катувати тих, у кого буде знайдений тютюн, бити батогом на «козі» до тих пір, поки не скажуть, де взяли бісівське зілля. В інший період історії курцям відрізали носи і відсилали на каторгу до Сибіру. Амністію для тютюну ввів цар Петро I, після поїздки до Голландії. Відтоді справа вирощування тютюну стала державною і оскарженню не підлягала.

В Україні до тютюну ставлення було також лояльне. Лише згадайте слова з пісні: «А тютюн та люлька козаку в дорозі знадобиться». Навряд чи користь від тютюну в поході або на війні була великою, але життя не одного козака він загубив. А от нещодавно Україна ініціювала свою першу офіційну торгівельну суперечку в рамках СОТ. Київ готовий «судитися» з питання, яке формально ніяк не стосується України: утиск прав торгівлі тютюновою продукцією в Австралії. Дуже дивно чому Україну так схвилювала доля тютюнового бізнесу в Австралії, куди ані сигарет, ані тютюнової продукції наша країна не постачає. У експертному середовищі дивляться на це, як на готовність України вплутуватися у справи, якими інші країни гидуватимуть займатися.

Варто зазначити, що останні кілька років у Австралії йде активна боротьба з курцями. Революцією називають прийнятий у 2011 році парламентом Австралії Tobacco Plain Packaging Act — закон, згідно з яким виробникам тютюну в цій країні доведеться відмовитися від будь-якого фірмового маркування своєї продукції. Усі пачки мають бути однакового оливкового кольору, без жодних фірмових знаків і з великими зображеннями, які застерігають про шкоду куріння.

Матеріал підготував Тарас ПАСИМОК 

Неділя, 17 грудня, 2017