«ДжинджурФист-2012»

З середини 15 століття красою і твердинею Карпатського краю був Пнівський замок — неприступна фортеця, яку за період існування вдалося захопити тільки один раз і то через зраду. На сьогодні збереглися частини оборонних стін та декілька веж. Сам етно- фестиваль «ДжинджурФист- 2012» — це можливість повернути галицькій твердині минулу славу та пошану, можливість бажаючим пірнути у вир середньовічного життя та побуту. Ця мистецька акція отримала надзвичайно позитивний резонанс, збагатила духовно і емоційно всіх причетних до неї осіб та гостей фестивалю, що допоможе всім нам краще розуміти один одного. Та найго- ловніше, фестиваль привернув увагу туристів, краєзнавців, істориків, інвесторів до Пнівського замку та до Надвірнянщини зокрема.

18-19 серпня 2012 року в період фестивальних днів відбулася:
ярмарка (вироби народно-прикладного мистецтва);
майстер-класи (середньовічні танці, гончарі, ковалі, ткалі, ляльки-мотанки);
ленд- арт (наше бачення світу);
виставки (образотворче та фото мистецтво);
екскурсії (Стара Надвірна, Скит Манявський, Бухтівецький водоспад, єдиний на Україні солевий лікувальний гейзер). Концерти провідних етно, фольк, рок гуртів України.

На жаль, мені вдалося побувати лише на другий день фестивалю, але однак не жалію, що потрапив в Надвірну. Село Пнів, де і відбувався фестиваль, розташоване практично поряд з Надвірною і йти пішки від центру міста до замку десь 15-20 хвилин. З цього села в Косові вчиться в інституті Володимир Кравців, який теж склав нам компанію на фестивалі. В загальному погода дуже сприяла фестивальному настрою, хоча було досить спекотно. Їхали ми з Косова до Коломиї, а там з пересадкою до кільця біля Делятина, а звідти вже змогли добратися до Надвірної.

Можна сміло сказати, що сполучення Косова з Яремчею і Надвірною навіть з пересадками вкрай погане, хоча те саме можна сказати і про Верховинський напрямок. Загалом наше місто знаходиться обабіч головних автошляхів країни. До чого в Косові та районі, на відміну від інших міст в області, немає заліз- ничної колії, що значно скорочує приплив туристів в наш регіон, адже подорожувати залізницею дешево та комфортно, так ще і єдине автобусне сполучен- ня працює вкрай неорганізовано та невдало.

Легко і без проблем добратися можна хіба до Коломиї. І смішно і грішно таке бачити в 2012 році, іноді здається, що я живу в лісі, а не в «Центрі Гу- цульщини». Найкраще і найшвидше добиратися до Надвірної і Яремчі з Івано-Франківська.

Мої очікування від Надвірної, як промислового та економічно розвинутого міста не виправдались. Це звісно лише суб’єктивна думка, бо я очікував супер сучасного міста за нафтогазові гроші. Ну хоча б хороші дороги мали би бути, але навіть у Косові вони кращі набагато.

Саме місто мало, напевно, колись хороший вигляд, але радянська окупація погано позначилась на архітектурі. До того три замки, які є в Надвірній, досить в запущеному стані. А чого вартий лише пам’ятник нафтовику...

Але, повертаючись до самого фестивалю, то я залишив у спогадах лише один позитив. З найкращого варто згадати про масові лицарські турніри — по- єдинки кращих представників клубів історичної реконструкції у номінаціях: щит-меч, професійні поєдинки, 5х5, бугурти. Якщо ви, як і я, часто чули про такі битви, але ніколи в житті не бачили, значить, ви багато втратили. Бо наживо ці лицарі виглядають дуже історично-реалістично і наочно показують, які чоловіки були раніше. Таких людей хочеться поважати, вони вселяють страх, але в той же час і гордість. Діти, як в принципі і дорослі, від боїв просто шаленіли, тому дерев’яні мечі, як сувеніри з фестивалю, розкуповували просто миттєво.

Чи є це погано? Думаю ні, адже краще хай діти беруть приклад з сильних та спортивних чоловіків, які чесно здобувають перемогу, ніж будуть поводитись так, як вчить їх сучасне телебачення. Це була справжня феєрія чоловічої звитяги, гідності,сили, мужності та реальної енергії середньовіччя.

Бої відбувалися не тільки звично, як один на один, чи два на два, але і цікавими групами, як от три групи по два учасники. Було досить цікаво спостерігати, як воїнам ситуативно доводилось об’єднуватись з противниками, щоб потім битися із союзниками, але пізніше, коли будуть переможені конкуренти. В цьому маленькому епізоді дуже наочно можна було побачити справжню історію середньовіччя, де всі весь час воювали. Це як сьогодні, але всі сидять в Інтер- неті.

Також варто згадати і про майстер-класи середньовічних танців та можливість постріляти з класичного англійського лука. Загалом враження дуже позитивні і від привітних людей, і від дуже грамотної організації, де все було доведено до автоматизму. З плюсів варто відзначити і красиву велику сцену з чудовим звуком, про яку в Косові можна тільки мріяти, а також велику кількість охорони, яка слідкувала за порядком і контролювала людей напідпитку.

Ввечері в завершальній частині пролунав концерт етно-фольк-рок гуртів, де також виступали наші друзі з Надвірної — рок-гурт «АНЕВРИЗМ».
Варто відзначити, що фести- валь відбувся вперше, тому людей було не надто багато, як на такий зразковий фестиваль, і представляли вони переважно місцевих людей — з Надвірної та мешканців району.

Сам Пнівський замок досить занедбаний — назвати ті руїни замком можна з великої натяжкою. Проте певну атмосферу середньовіччя та лицарства він таки додавав. Приємно, що після завершення фестивалю всіх голодних, в тому числі і нас, пригощали безкоштовним смачним гороховим супом з величезного казана та іншими смачними стравами. Самі ж відпочивальники навіть після закриття концерту довго не розходились, а співали і танцювали біля величезної ватри, яку запалили при закритті фесту. Свято завершилося імпровізованим фаєр-шоу, а також запуском небесних ліхтариків і ватрою.

Тому, косівчани, закликаю вас не сидіти дома в Інтернеті і Вконтакті, а мандрувати! Набирайтеся вражень, щоб зробити в Косові ще кращі проекти, які прославлять наше місто! Адже чим ми гірші за Надвірну чи Яремче? Адже, якщо не ми, то хто?

Більше інформації про фестиваль шукайте тут http:// www.fyst-fest.org/ Я
Руслан ШЕЛЕСТ

Неділя, 25 червня, 2017