Американець в Косові

Корпус миру (англ. Peace Corps) — урядове агенство США, покликання якого офіційно формулюється як зміцненню миру та дружби між народами світу. Започатковане в 1960 році з ініціативи сенатора Джона Кеннеді студентами Мічиганського університету служити своїй країні та сприяти зміцненню миру у світі, живучи та працюючи серед громадян інших країн. Конгрес США 22 вересня 1961 ухвалив Закон про Корпус миру (Peace Corps Act, Public Law 87-293). Корпус миру США в Україні засновано у 1992, коли Президент України Леонід Кравчук та президент США Джордж Буш підписали двосторонню угоду про започаткування Корпусу в Україні. Місія Корпусу миру міститься у трьох простих цілях: допомагати громадянам України шляхом надання компетентних спеціалістів для задоволення існуючих потреб у технічній кваліфікації, сприяти кращому розумінню американців українцями, сприяти кращому розумінню українцями американців. В Косові також вже багато років працюють волонтери з США, які час від часу змінюються. Останні два роки в нашому місті працює волонтер Боб. Щоб дізнатись про роботу «Корпусу Миру» та враження від Косова, ми вирішили з ним поспілкуватись.

—Розкажи декілька слів про себе, звідки ти приїхав?

— Мене звуть Роберт (Боб) Аєленд. До приїзду в Україну я був учителем і жив в Бостоні, штат Массачусетс. Мені 33, але все ще відчуваю себе дитиною в душі. А ще я люблю спорт. Зараз переважно дивлюся його по телевізору, але під час навчання у школі я непогано грав у американський футбол (регбі) і бейсбол. Працюючи в косівській ЗОШ No1, іноді граю у бейсбол з учнями, коли є вільний час. Крім того, оскільки я живу в карпатському місті Косові, то мені дуже подобаються походи в гори з моїми новими косівськими друзями.

— Чому ти вирішив стати волонтером?

— У 2010 році вирішив стати волонтером в Україні, бо вважаю, що це надзвичайно важливо, щоб люди різних культур знайомилися і допомагали один одному. Життя в Україні дозволило мені познайомитися і подружитися з людьми, з якими я б ніколи не мав можливості зустрітися 20-25 років тому. Це було благословення.

— Чим ти в нас займаєшся? Розкажи про всеукраїнський табір в Яворові «Survivor Camp 2012»

— Як волонтер в Косові, я викладаю англійську мову близько 20-22 годин на тиждень протягом 2 років. За цей час я також напрацював 3 гранти. Два з них стосуються гір, тут в Косові (маркування туристичних стежок, очищення від сміття і т.д.) і 100 англійських підручників та сучасного обладнання для школи N 1. Я дуже пишаюся цією роботою. Особливо тим, що вдалося за- безпечити 100 англійських підручників для учнів школи. Також проводжу семінари з вивчення англійської мови. В цьому році у нас було більше 50 дітей, які брали участь у семінарі в школі N 1. А літом я був директором дитячого табору «Survivor Camp 2012», який проводився в селі Яворові. В цьому році ми приймали 50 дітей з 7 областей, як зі Сходу, так і з Заходу. Діти приїхали з Харкова, Донецька та навіть Ялти. Під час таборування учні мандрували на гору Піп Іван і дізнавалися про екологічну безпеку та культуру, а також вчилися будувати колиби в лісі. Окрім табору виживання я також провів бейсбольний гурток в школі N 1. В цьому році у близько 25 дітей брали участь в спортивному гуртку, в тому чисті і діти з Тернопільської області.

— Чому обрав Україну для своєї роботи?

— Я не вибирав країну. «Корпус Миру» повідомив мене, що є вакансія викладача англійської мови в Україні. Погодився зразу вхопився за цю можливість, адже вважаю, що мені дуже пощастило отримати запрошення на роботу в Україні.

— А чи є ще інші волонтери в Косові, чим займаються вони?

— Є ще один волонтер в Косові — це Вільям (Біл) Блітз. Він працює в «Центрі громадських ініціатив». Співпрацює не тільки з цією громадською організацією, а також і з владою міста та району по розвитку туризму в нашому краї.

— Як тобі Косів? Які враження про наше місто!

— Проживши в Косові 2 роки і побувавши у 4 інших країнах Східної та Центральної Європи, можу впевнено сказати, що полюбив це маленьке гірське місто. Річка, гори і хороші люди — це прекрасне місце для життя. Я сподіваюся, що Косів і його жителі можуть працювати разом, щоб перетворити ваше місто в один з кращих туристичних маршрутів у Східній Європі. І для цього безумовно є потенціал.

— Як вдалося виграти грант на розвиток проекту «Велокосів» в нашому районі?

— Ми отримали гранти з посольства Нідерландів та Сполучених Штатів. Ці гранти дозволять належним чином промаркувати стежки для туристів, що приїжджають в Косів. Гранти також охоплюють очищення сміття уздовж доріг. Проект буде здійснюватися косівськими волонтерами. Такі організації, як «Велокосів», «Косів Гірський» та інші також залучені. Крім того, будуть надруковані карти для туристів, які приїжджають в Косів. Ці карти і позначки маркування є життєво важливими для туристів, коли вони прибу- вають в Косів. Це початок для перетворення Косова на один з кращих туристичних центрів в Україні та Східній Європі.

— Чи сильно відрізняється життя в США та Україні і в чому саме різниця?

— У листопаді я повертатимусь до США після 27 місяців життя в Україні. Коли я повернуся, то відчую змішані почуття. Україна стала другою батьківщиною для мене. Життя відрізняється в Україні і США, але є і позитивні сторони, які я люблю. Мені подоба- ються свіжі продукти, тому я люблю ходити на ринок, щоб купити свіжі овочі та бриндзу. Насолоджуюся, дивлячись з вікон в моїй кімнаті на гори. Ці краєвиди сильно відрізняються від міських пейзажів у Бостоні, де я жив. Речі, які не подобаються в Україні, це погані дороги і старі автобуси. Я не можу дочекатися, щоб повернутися до свого авто в Сполучених Штатах. Важкі кількагодинні подорожі на автобусах — це невесело. Але я люблю Україну і планую повернутися сюди в найближчі роки. Як я вже казав, ваша країна стала моїм другим домом, де я зустрів багато чудових друзів.

Розмову вів Тарас ПАСИМОК

Субота, 21 жовтня, 2017