У нас навіть магніти... співають

У карпатських селах і містечках у новому туристичному сезоні з’явився новий вид розваг — магнітні пісні. Сотні туристів приїжджають до столиці гуцульського мистецтва Косова, аби навчитися вигравати магнітні мелодії горян.

Невеличкий мистецький ринок біля косівського автовокзалу. Тут щодня велелюдно. Із різних країн приїжджі шукають собі пам’ятні подарунки. Хтось купляє вишиванки, комусь припав до вподоби ліжник, дівчата та молодиці прицінюються до гуцульських прикрас.

— А чи не хочете спробувати на магнітах «Гуцулку Ксеню» зіграти? Може й придбаєте собі... нашу «трембіту», чи «магнітну» скрипку, — запитує повновида чорнява молодиця, припрошуючи до чергової мистецької дерев’яної крамнички. Від такої незвичної пропозиції навіть бувалі музиканти не можуть втриматися від сміху:

— Але де ж ви магнітну скрипку бачили, чи, тим паче трембіту?» — Ось вибирайте, що вам до вподоби, — не вгаває гуцулка, показуючи дерев’яну мисочку з десятком круглих та продовгувастих кульок. — На цих магнітиках можна будь-яку мелодію навчитися грати.

Набравши в кулак п’ять магнітиків, молодиця-косівчанка легенько підкидає їх угору. Мить — і кульки підлітають та притягуються в повітрі. Трісь- трісь-трісь! Па-парам-пам! І диво! У цих потріскуваннях магнітних кульок таки вчуваються знайомі акорди пісні «Гуцулка Ксеня». Кілька гостей із Києва та Дніпропетровська, які стоять на порозі крамниці та спостерігають за дивовижею, вибухають оплесками. Задоволена Марічка Ватащук усміхається і вклоняється, неначе справжня артистка. Туристи зацікавлено починають розпитувати, як навчитися грати на магнітних кульках.

— Справа ця непроста, — мовить косівська газдиня, — треба, насамперед, мати добрий музичний слух, розпізнавати мелодії, хоча у нас в горах кожен третій добрий співак та музикант. Згодом треба вибирати кульки. Круглі дають вищі ноти, продовгуваті — нижчі. Від висоти підкидання магнітиків залежить, яку мелодію ви почуєте.

Набір кульок – це неначе набір нот. До кожної мелодії — своя оригінальна магнітна композиція. Ось для виконання тієї ж таки «Гуцулки Ксені» треба підкинути вгору чотири круглі і три продовгуваті магніти. Проте це буде лише кілька акордів. А ось підкинути магніти так, аби зіграти пісню — не до снаги ще нікому. Але гуцули вигадливі й талановиті. Пані Ватащук не сумнівається, що незабаром знайдуться спритні та музично обдаровані «Івани й Василі», які покажуть такий магнітний клас, що світові музиканти та й навіть циркові артисти приїжджатимуть у них повчитися. А наразі вигравати різні мелодії на магнітних кульках із задоволенням навчаються місцеві дітлахи. Навіть влаштовують по школах своєрідні мистецькі змагання. Ймовірно, за кілька місяців і якийсь кон- курс буде. Адже придумувати різноманітні дивовижі перед новими туристичними сезонами гуцулам завжди вдається.

Сабіна РУЖИЦЬКА

 

Субота, 24 червня, 2017