Як ми Гук прибрали. Що з того вийшло?

Ця ідея насправді виникла в нас давно, адже з початком сезону купання часто проводимо час на нашій річці. Проте, насичений концертний графік (3 концерти за останні 20 днів) і відповідно щоденні репетиції, не дозволяли нам втілити цей задум в життя. Нас вражало постійне забруднення сміттям косівчанами, мешканцями вулиці «над Гуком» та відпочиваючими туристами з інших міст нашого найвідомішого і найкрасивішого туристичного об’єкту Гуку, а також повна бездіяльність і безпорадність тут екологічних організацій, як району, так і міста.

І ось, нарешті, ввечері, 10 липня, протягом трьох годин, в складі 5 бійців ми «зачищали територію» від побутового сміття. В акції взяли участь: Оля Гордійчук, яка за- безпечила нас рукавицями та сміттєвими пакетами, Славік Солтис, який щойно приїхав з Чикаго, але вже встиг «прозріти» з «чистоти» Косова, Олександр Бондаренко, Сашко Мартинюк та я. За час прибирання ми зібрали десь 40 мішків (об’ємом 35 літрів кожен) зі сміттям із 150 метрів берегу річки Рибниця і це був далеко не кінець, проте багато сміття було просто нереально дістати між кущами та в траві.

Насправді — це було не так легко, як здавалося спочатку, а Славік Солтис навіть порізався розбитою пляшкою під час прибирання. Папір, та все те, що могло згоріти без шкоди для здоров’я, ми спалили на вогні, пластикові пляшки, які складали 80% від всього сміття, сортували окремо, так само окремо складали скляні пляшки та алюмінієві бляшанки. Під час нашої акції реакція відпочиваючих була різною: хтось сміявся з нас «дурних» (переважно молодь), інші підходили і дякували (переважно старші люди). Хтось питав, що ми за така «дивна» організація, але переважній більшості було, як завше, байдуже. Зважаючи на те, що сміття було дуже багато, і ми фізично не могли його віднести на утилізацію, то попросили допомогти комунальне підприємство Косова «Міськводоканал», за що ми і висловлюємо подяку керівництву і його працівникам.

Особисто для мене стало очевидним, що пластик — це і є основна загроза, як для Косова, так і для Карпат в цілому, адже практично все сміття — це літрові пляшки від пива і мінеральних вод. То, можливо, варто задуматись над доцільністю використання даної тари в туристичних зонах України? Також, варто згадати і слова Славіка, який ділився своїм американським досвідом боротьби за чистоту довкілля — одного разу він приніс на пляж пластикову пляшку і за це полісмени виписали йому штраф в розмірі 200 доларів. Чи не пора вже і нам вводити економічну кару за сміття, бо це здається єдиний вихід, для наших несвідомих і безвідповідальних громадян.

P.S. А вже через тиждень після нашої акції знову гори сміття...Та чи варто опускати руки?
Тарас ПАСИМОК

Неділя, 30 квітня, 2017