Відлуння Чорнобиля

26 квітня в Косові на Майдані Незалежності відбулась поминальна молитва і вшанування ліквідаторів Чорнобильської трагедії. Чорнобильська катастрофа — екологічно-соціальна катастрофа, спричинена вибухом і подальшим руйнуванням четвертого енергоблоку Чорнобильської атомної електростанції в ніч на 26 квітня 1986 року, розташованої на території України. Руйнування мало вибуховий характер, реактор був повністю зруйнований і в довкілля було викинуто велику кількість радіоактивних речовин потужністю в 300 Хіросім.

Спершу керівництво УРСР та СРСР намагалося приховати масштаби трагедії, але після повідомлень з Швеції, де на Фоксмаркській АЕС були знайдені радіоактивні частинки, які були принесені зі східної частини СРСР та оцінки масштабів зараження, розпочалася евакуація близько 130 000 мешканців Київської області із забруднених районів. Радіоактивного ураження зазнали близько 600 000 осіб, насамперед ліквідатори катастрофи. Навколо ЧАЕС створена 30-кіломет-рова зона відчуження.

Отець Юрій Корпанюк зазначив, що відлуння вибуху відбивається і сьогодні на наших нащадках. Ми повинні пам’ятати жертовність 20 пожежників, які віддали своє життя, щоб загасити злий вогонь і врятувати сотні тисяч своїх співгромадян.

Міський голова Косова Микола Фокшей у своєму виступі наголосив зокрема, що Радянський Союз міг дозволити собі полетіти в космос чи показати військову міць. Були спроби показати і міць над світом. Саме такий експеримент зробили на нашій Чорнобильській атомній електростанції, який закінчився трагічно не лише для України, а і для всього людства. Сьогодні все це відбивається хворобами та болячками, спричиненими зовсім не мирним атомом. Але народ наш завжди був мужнім. Першими кинулися на спасіння наші пожежники! Вони бачили, що реактор зірваний. Бачили, що звідти димить смерть, але тим не менше пішли і загинули заради нашого життя. За ними на ліквідацію Чорнобильського лиха пішли десятки тисяч інших. З Косова поїхало 150 чоловік. Вони теж своєю працею долучилися, щоб знешкодити радіацію , на жаль, вже 34 з них немає серед нас, а 4 лежать в дуже тяжкому стані.

Я пригадую, як після аварії, у Шешори на початку червня приїхав відпочивати у санаторій чоловік з хлопчиком віком 12 років. Він розповів свою сумну історію життя: «Ми були на рибалці із сином. Я сам з охорони і ми бачили, що там стався вибух і перші туди «полетіли». Найстрашніше те, що влада не сказала правду. Як ви пам’ятаєте були травневі свята, і всі в Києві вийшли на демонстрацію. Мені не страшно за себе. Я проживу ще десь максимум 10-15 років, а що буде з цією дитиною, яка три дні бавилася на подвір’ї за 2-3 кілометри від ЧАЕС».

Ми з вами живемо набагато дальше, продовжив М. Фокшей, але також відчуваємо той подих немудрого експерименту. У біді Україна залишилася майже сама — обіцяла Європа та інші могутні країни, що допоможуть, адже ви знаєте, що сьогодні саркофаг у вкрай аварійному стані та до кінця не допомогли. На жаль, ця трагедія не оминула нещодавно і японців. Ми бачимо що «Фукусіма-1» підтвердила: «Людство, будьте пильні! Не експериментуйте, бо ніякі технології вам не допоможуть, адже є така сила, з якою ви не можете справитись”. І ми повинні пам’ятати, що тільки чистота нашого правління буде запорукою того, що ми з вами будемо довго і щасливо жити. Вічна пам’ять нашим героям!

Наш. кор.

Субота, 21 жовтня, 2017