Не вірю в Інтернет-залежність

Інтерв'ю з одним із небагатьох молодих косів'ян Віталієм Хмизом, який не тільки користується Інтернетом, але і активно розвиває Мережу, створюючи сайти. Ця нова і поширена в світі професія набуває обертів і в Україні.

Маючи економічну освіту, чому ти вирішив зайнятися створенням сайтів?

— Власне, сайтобудуванням я почав цікавитися ще в школі. Все почалося з того, що мені в руки потрапила книжка із серії «Комп’ютер для чайників», в якій на трьох сторінках було описано для загального розвитку мову програмування «HTML», на якій тоді писалися всі сайти. Мені стало цікаво, як із дуже великої кількості незрозумілих символів виходить гарна сторінка із картинками та текстом. Пам’ятаю, як я 2 дні просидів біля комп’ютера, доки навчився вставляти картинку у веб-сторінку. Щастя було нереальне (сміється). А вже будучи студентом, з’явився нормальний доступ до Інтернету, де можна було знайти багато інформації щодо створення сайтів.

— Розкажи про конкурс від всесвітньовідомої компанії «Майкрософт» і твою перемогу в ньому.

— Мені, як блогеру, часто приходять листи із пропозицією взяти участь в якомусь конкурсі, зустрічі, тощо. Проте, до цих конкурсів, я чомусь ставився скептично, але коли прийшов лист від «Майкрософта» із пропозицією взяти участь у їхньому конкурсі на кращий огляд нової версії браузера «Internet Explorer», я вирішив не відмовлятися. Суть його полягала в тому, що потрібно було скопіювати тестову версію програми, покористуватися нею деякий час, написати огляд і опублікувати його на свому блозі. Після реєстрації всіх оглядів почалося голосування. В конкурсі взяло участь біля 50 блогерів, а призових місць було лише три. За перше місце переможець отримував ноутбук, а інші двоє — ліцензійну версію «Windows 7 Ultimate», яка на той час коштувала 300 доларів. Уявіть моє здивування, коли я дізнався що зайняв призове місце і отримав ліцензійну «Windows», яких тоді в цілій області було всього декілька штук.

— Ти був одним із учасників баркемпу у Львові «LvivTwEvent» Що таке бар-кемп і чому ти вирішив туди поїхати? Поділися з читачами своїми враженнями і отриманими знаннями від поїздки.

— Насамперед, БарКемпи — це неформальні, відкриті інтерактивні зустрічі людей, метою яких є інтеграція середовища, обмін досвідом й ідеями, а також добрий відпочинок. «LvivTwEvent», як і інші регіональні TwEvent’ відбувається в обласному центрі і його учасниками є користувачі соціальної мережі «Twitter». Здебільшого — це блогери, журналісти, рекламним, IT-шники. Я вже багато чув про ці івенти, але не випадало змоги на них потрапити. Цього разу я твердо вирішив побувати там і розвіртуалитися зі значною кількістю знайомих, з якими я часто спілкуюся в мережі і обмінююся думками, знаннями. Вражень, звичайно, дуже багато, адже я познайомився уже в реальному світі із дуже цікавими людьми, які активно впливають на розвиток Інтернетринку в Україні. До речі, вже в січні відбудеться наступний Баркемп у Тернополі.

— Скільки сайтів на сьогодні ти створив? Які з них ти рекомендуєш читачам переглянути?

— Всього я створив уже біля 15 сайтів, більшу частину на замовлення, але є декілька сайтів, які створив і сам підтримую. Також зараз 2 сайти знаходяться в розробці. Для любителів кіно можу порадити сайт trailertube.ru, на якому кожного дня розміщуються трейлери до найновіших та вартих уваги фільмів. А для тих, хто зв’язаний зі сферою нерухомості, є iproperty.com.ua — сайт із останніми новинами з цієї сфери. Також в планах є запуск сайту про яхтинг, над яким почну працювати після завершення існуючих проектів.

— Розкажи про свою роботу, як одного з адміністраторів на косівськму форумі KosivArt

— Косівський форум працює вже біля п’яти років. Це місце, де обговорюються всі події, які стосуються нашого міста та району, і просто спілкуються люди. Як косів’яни, які вже тут не живуть або дуже рідко бувають, так і туристи, які заходять, щоб отримати більше інформації про відпочинок у нас. Я, як модератор, слідкую за дотриманням правил спілкування форуму, воюю зі спамерами та іншими порушниками.

— Як ти ставишся до поняття Інтернет-залежності, яке тобі безперечно близьке? Борешся із собою чи ні?

— Я не вірю в Інтернет-залежність (сміється). В мене був випадок, коли я консультував одного психолога, як з Інтернету(!) залучати нових клієнтів, в тому числі і для лікування від Інтернет-залежності. Це більше схоже на вигадану проблему, на якій хитрі товариші заробляють собі на життя. Просто Інтернет — все ж таки щось нове в нашому суспільстві. Мережа різко увірвалася в наше життя й досі мало хто усвідомлює всі її можливості. Але міру, звичайно, треба мати в усьому!

— Відомий, хоч і неприємний факт, що україномовний сегмент Інтернету в Україні має лише кілька відсотків. Яке майбутнє Інтернету України? Чи є там місце для української мови?

— Так, це відчутна проблема. Саме через це і доводиться робити російськомовними сайти, шоб вони хоч трохи були рентабельними. Проблема існує насамперед через те, що люди переважно шукають інформацію російською мовою в Інтернеті. Тобто, при створенні сайту вивчається та ніша, яку він має зайняти і потенційні переходи на сайт із пошукових систем, так як вони наразі є основним джерелом притоку відвідувачів. Для прикладу, за місяць в «Ґуґлі» 8 100 разів шукають «новости недвижимості», в той час як «новини нерухомості» — лише 320. Можна зробити гарний і якісний сайт з новинами нерухомості українською, але якщо на нього в день буде заходити аж 10 людей, то він не довго проживе. Тому проблема української мови в Інтернеті буде залишатися доти, доки вона буде існувати і в реальному житті.

Тарас ПАСИМОК

Субота, 19 серпня, 2017