Святий Миколай матиме у районі ціле містечко

Інтерв’ю із заступником директора Національного природного парку «Гуцульщина» Анастасією Костюк про підготовку до днів Святого Миколая Чудотворця та про життя-буття «Маєтку Святого Миколая»

— Розкажіть детальніше про плани розвитку проекту «Маєток Святого Миколая»
— Мистецький комплекс «Маєтку Святого Миколая» буде мати кілька напрямів розвитку і охоплювати декілька населених пунктів. Центральна садиба святого Миколая на окраїні села Пістинь вже функціонує. Має бути збудований новий великий будинок для Святого Миколая, а в теперішньому будиночку буде пошта до Миколая, а також центр зв’язку.
Тут розмістяться дитячий театр на 300 місць, містечко майстрів, виставкові павільйони, де будуть працювати май-стер-класи, а також дитяча залізнична колія із казковими станціями. А вище по хребту, там де тепер проходить лісова дорога, на майбутнє є інвестиційний план, щодо створення гостинної садиби, комплексу котеджів з гірськолижним витягом, а також готель з усіма зручностями.
Ще є такий напрямок, як навчально-оздоровчий комплекс, який планується побудувати в селі Черганівка, на тому ж місці, де в 2004 році був закладений символічний перший камінь під будову «Маєтку Святого Миколая». Там планується звести школу, де діти цілий рік навчатимуться, а також спальний корпус, їдальня, спортивний зал та басейн із медично-діагностичним центром. Діти освоюватимуть шкільну програму у повному обсязі, щоб не відстати в навчальній програмі, а разом з тим будуть знайомитися з народними звичаями та традиціями. Такою програмою будуть охоплені такі села, як Космач — центр писанкарства, Кобаки з його духовним центром «Здвижин».
Діти зможуть також побувати на полонині і побачити, як випасається худоба, як виготовляється сир-бриндза; пройтися туристичними стежками і пізнавальними маршрутами, ознайомитися з пам’ятками історії, культури і природи, яких надзвичайно багато в районі.
Основна мета цього проекту — патріотичне виховання молоді, поширення традицій і обрядів Гуцульщини, тому і Святий Миколай вибрав Косівщину, рекреаційний потенціал якого використовується лише на 5-6 відсотків. Крім прекрасної природи, маємо екологічно чисті продукти харчування. Приміром, на території нашого Парку є 296 видів їстівних грибів, хоча місцеве населення збирає усього лише п’ять-вісім видів. Планується, що комплекс Святого Миколая активно сприятиме розвитку підсобного господарства, де б вирощувалася чиста продукція і щоб дітей, які сюди приїжджають, ми не бананами годували і не чужими продуктами, а своїми місцевими.
В рамках проекту «Маєток Святого Миколая» є і екологічно-духовний центр «Здвижин», який вже фактично функціонує завдяки роботі нашого всеукраїнського товариства «Гуцульщина», подружжя відомих краєзнавців Ватаманюків у співпраці з НПП «Гуцульщина», з РП «Райагроліс».Тут у дубовому лісі є невелика церква і капличка, хресна дорога і пізнавальні маршрути, побудований будинок для проведення занять з духовності та екології.
Неподалік цього духовного комплексу розташований розсадник і пасіка Парку, яка вже нараховує 40 вуликів, в перспективі буде їх 200. Будуть зроблені і пересувні пасіки для лікування бджолами. Маємо також намір створити тут навчально-виробничу «Зелену Комору». В розсаднику зростає біля 100 тисяч різних видів лісоутворюючих і декоративних видів дерев та кущів. Це хороша база для навчання дітей вирощувати лісові рослини.
У Старих Кутах є дуже гарна місцина — цінні вікові насадження (120-130) років, а також багато видів червонокнижної рослинності. Тут є ставкові господарства. За пропозицією Всеукраїнського об’єднання людей з обмеженими фізичними можливостями передбачається побудувати конеферму, іподром з лікувальним центром, будинок рибака для спортивної риболовлі, дитячий оздоровчий комплекс на 100 місць. Оскільки це рівнинна місцина, то будуть і спеціальні доріжки для людей із вадами, які могли б вільно пересуватися, ловити рибу та оздоровлюватися, дихати чистим повітрям.
Так само думаємо збудувати такий лікувальний комплекс з усіма зручностями, з харчоблоком та залом відпочинку і для дорослих.
У Шешорах у нас найбільше Природоохоронне науково-дослідне відділення у структурі НПП «Гуцульщина». Площа майже 4 тисячі гектарів. Оскільки Шешори мають статус курортного населеного пункту, тому тут якраз все повинно використовуватись для рекреації.
Шешори тепер хоча і є гуцульським селом, але в ньому немає того всього, що було в гуцульському селі раніше — перш за все втрачено архітектуру в гуцульському стилі. Тому невдовзі буде побудовано млин, валило, хату-гражду і одночасно будинки для туристів, які б могли ходити цікавими маршрутами на хребет Брусний, на гору Рокиту, на полонину Росохату Протяжність маршруту на хребет Брусний майже 6 кілометрів, — туди піти за один день туристу дещо важко. Через те, ми плануємо побудувати туристичний будинок, де би група пройшлась маршрутом і заночувала на горі, а потім, вже не кваплячись, поверталась іншою стороною, де є дуже багато красивих природніх місць.
З Рокити відкривається вид на три райони: Коломийський, Косівський і Верховинський, в добру погоду навіть видно Говерлу Маршрут має пролягати через села Шешори і Річка. У Річці багато майстрів народного мистецтва — центр різьби по дереву, інкрустація. Тут жили і творили Марко Мегединюк, відомі родини майстрів Кіщуків, Тонюків та інших.
Тому, ми хочемо охопити більше населених пунктів, щоб туристи могли поспілкуватись із майстрами різного мистецтва — і кераміки, і вишивки, і ткацтва. В Шешорах буде і форельне господарство, і гірсько-лижні витяги доступні для початківців.
Ми називаємо цей проект «Карпатський Артек» — «Маєток Святого Миколая». Основні кошти на його реалізацію закладаються у державній програмі. Поряд з тим, будуть мати місце три форми власності — комунальна, приватна і державна. Держава побудує комплекси для дітей, а вже для дорослих гроші виділить приватний інвестор.

— Як з’явилась ідея створення «Маєток Святого Миколая»?
— До створення Парку на території району спилювали ліс, а Парк створювався для захисту якраз цих земель від глобальної вирубки, оскільки в нас сильно порушена вікова структура лісів. Якщо в Українських Карпатах стиглих лісів є 12%, то на Косівщині їх лише 6%. Коли порушена сильно вікова структура, то це стає однією з причин сильних повеней. Власне Національний природний парк «Гу-цульщина» створювався якраз на хвилі протестів горян проти суцільних вирубок на території району Оскільки Косівщина задекларувала пріоритетний розвиток туризму, то цільове призначення Національного парку і полягає у розвитку рекреації і природоохоронної науки.
Деякі наші опоненти, які не полишають надій заволодіти певною частиною лісових територій, кладуть все з ніг на голову: кажуть, що Парк не дасть можливості розвиватися району, що заборонить людям іти в ліс збирати ягоди і гриби — це все явна брехня. Вся територія Парку становить 32 тисячі гектарів — це з урахуванням, що в нашому постійному користуванні є близько 7 тисяч гектарів, а 24 тисячі — в користуванні держлісгосп і «Райагролісу». Але має бути дотриманий природо-охоронний режим. Заповідна зона повинна бути така, як є, де ми маємо її зберігати у первинному стані, бо саме на ній знаходяться найцінніші природні ландшафти і рослини. 50% території використовуються для рекреації — це майже 16 тисяч гектарів. Тут є де розвернутися — створити місця відпочинку, прокласти туристичні маршрути і пізнавальні стежки.
У Парку виділена також спеціальна зона постійної рекреації, де або немає насаджень, або де зростають малоцінні насадження. На таких територіях згідно чинного законодавства можливе будівництво готелів, мотелів, санаторіїв та інших споруд, тому якраз під «Маєток Святого Миколая» цим проектом відведено різні території у Пістині, Черганівці, Старих Кутах, Кобаках.

— А як використовується господарська зона Парку?
— Четверта функціональна зона НПП «Гуцульщина» — це господарська зона, де здійснюється традиційна господарська діяльність, яка не приводить до погіршеного стану довкілля. У всьому світі у господарській зоні є дуже багато різних користувачів. Єдине що треба — це дотримуватись спеціального режиму. Скажіть мені: «Котрий господар хотів би, щоб природа погіршилась»? Думаю, що жоден. Разом з тим держава вкладає в ці території кошти і зацікавлена, щоб вони освоювались найкраще. Для цього існують податкові пільги і пільги зі сплати за користування землею. З часом люди зрозуміють переваги і самі хотітимуть, щоб їх включили в територію Парку. Але це не так просто — на цій території має бути наукове обгрунтування з питань охорони природи. Я більш, ніж впевнена, що парк буде розширюватись, як і природно-заповідний фонд, бо ми йдемо в Європу і підписали договір про збільшення заповідних територій. Тепер в Україні є їх 6 відсотків, а згідно із договором ми маємо досягнути 16 відсотків. Зрозуміло, що такі території будуть в Карпатах та Криму.

— Судячи з вашої розповіді, Парк активно розвивається, чи не так?
— Ви бачите, що за час створення національного Парку (9 років) розвивається інфраструктура — побудовано новий адміністративний корпус, який є окрасою Косова, а ще недавно на його місці були купи сміття і непотребу, склади шкір. Це було найбільш запущене місце. Парк наочно довів як з найгіршого можна зробити найкраще. Недавно учасники районної ради, громадських організацій, коли побували у ад-мінбудинку, навіть не повірили, де опинились. Тут відбулася вже наукова конференція під час Гуцульського фестивалю, а також секційні засідання і наукові ради, семінари. Для цього створено всі умови.
Збудовано також два рекреаційні будинки в Шешорах, тому що для туриста грошовитого в нас у районі вже є багато баз відпочинку, а для студентів, молоді — не було. Тепер молодь у Шешорах має змогу влітку проводити табори, в будинку є кімнати, де можуть поселитися за мізерну плату студенти та практиканти.

— Скажіть кілька слів про майбутній музей
— В рамках туристичного комплексу «Маєток Святого Миколая» в центральній садибі планується створити музей природи і етнографії. Це по суті буде краєзнавчий музей, про який мріяли так багато поколінь, бо лише один Косівський район в області не має такого музею. Міністерство екології та природних ресурсів, не чекаючи виділення коштів у державному бюджеті, які закладаються згідно розпорядження Кабміну, виділив 300 тисяч із своїх резервів на будівництво Музею природи і етнографії. Зараз уже виготовляється технічна документація. У наступному році приступимо до його будівництва. Вже в рамках реалізації цього проекту відбулася установча конференція по створенню районного об’єднання з охорони пам’ яток культури, історії та природи, яке активно займеться збором матеріалів для майбутнього музею. Це значно посприяє збільшенню притоку туристів в наш регіон.

— Які завдання стоять перед новим об’єднанням?
— По-перше, треба встановити межі цих пам’яток. Не секрет, що зараз іде наступ на найцінніші територіальні об’єкти зі сторони представників бізнесу, тому ми повинні зробити все, щоб ці місця були доступні, щоб вони працювали загалом на громаду, а не на окрему людину.
Звичайно, для цього потрібні відповідні кошти, об’єднання зусиль для встановлення відповідних знаків, туристичного інформаційного центру, щоб людина наочно бачила: там є скелі Довбуша, а там — музей, а поряд — майстер працює.
Психологія людей змінилась. Якщо раніше, за Союзу, наприклад, турист приїхав відпочивати і все інше його мало цікавило, то тепер турист не такий, а більш вибагливий — хоче побачити щось нове та цікаве.

Інтерв’ю взяв Тарас ПАСИМОК

Неділя, 22 жовтня, 2017