Прикарпаття готується

Група активних та молодих людей Косова виступила з пропозицією про відновлення активної ролі Пласту в житті косівської молоді. Щоб дізнатись чи хоче цього молодь, ми вирішили провести опитування, проте виявилось, що про Пласт більшість юних косівчан не знають. І це дуже сумно. Адже 10 років тому в «Пласті» була чи не третина активної молоді нашого міста. Тому ми опитали дорослішу аудиторію, а саме студентів та учнів старших класів, які ще не забули, що таке «Пласт», на відміну від молодшого покоління.
Отож, «Пласт» — українська скаутська організація. Метою «Пласту» є сприяти всебічному, патріотичному вихованню та самовихованню української молоді на засадах християнської моралі. Будучи неполітичною і позаконфесійною організацією, «Пласт» виховує молодь на свідомих, відповідальних і повновартісних громадян місцевої, національної та світової спільноти, провідників суспільства. «Пласт» був створений у 1911 році, невдовзі після заснування скаутського руху Робертом Бейден-Пауелом в 1907 р., а вже 12 квітня 1912 року у Львові пластуни склали першу Пластову присягу. Серед засновників організації були д-р. Олександр Тисовський, Петро Франко (син Івана Франка) та Іван Чмола. В основі назви «Пласт» лежить відповідник англійського Scout (розвідник), взятий за прикладом пластунів козаків-розвідників. Гербом «Пласту» є трилиста квітка лілії — символ скаутського руху та тризуб, сплетені в одну гармонійну цілісність.
Для досягнення виховних цілей «Пласт» застосовує власну унікальну методу виховання, основні принципи якої полягають у добровільності членства в організації, вихованні і навчанні через гру та працю, поступовій програмі занять і випробувань, гуртковій системі самоорганізації, заохоченні ініціативи і самоврядування, пізнанні природи і життю серед природи, підтримці спеціальних зацікавлень і здібностей дітей та молоді. На відміну від більшості скаутських організацій світу, де членство завершується із досягненням 25-ліття, членство в «Пласті» є пожиттєвим. Умовний віковий поділ передбачає 4 вікові категорії: новаки (6-12 років), юнаки (12-18 років), старші пластуни (18-35 років) та пластуни-сеніори (від 35 років). Виховна та адміністративна праця в «Пласті» здійснюється старшими пластунами та пластунами-сеніорами виключно на волонтерських засадах. «Пласт» в Україні об'єднує близько 10 тисяч членів різного віку і таким чином є найбільшою скаутською організацією України. На сьогодні 130 осередків «Пласту» діють у всіх 24 областях України та Автономній республіці Крим. «Пласт» активно співпрацює з органами державної влади та громадськими організаціями, реалізуючи різноманітні соціальні та виховні програми.
В Косові в червні 1922 року створив «Пласт» наш визначний земляк Михайло Горбовий. Незабаром у Косові та на Мос-калівці почали діяти 25-ий та 26-ий пластові курені ім. М. Павлика. М. Горбовий вважав головним завданням фізичну, моральну та політичну підготовку нового покоління борців за Україну.

ОПИТУВАННЯ: «ЧИ ПОТРІБНЕ ВІДНОВЛЕННЯ ДІЯЛЬНОСТІ ПЛАСТУ В КОСОВІ?»
Ростислав Мартинюк, керівник косівської районної організації «Пласт».
— Організація однозначно потрібна, тому що вона є виховною патріотичною громадською організацією, яка є поза політикою. Люди, які виховані в «Пласті», можуть йти в політику, але основний акцент — це патріотичне виховання молоді.
— Чому немає зараз «Пласту» в Косові?
— Є проблема з виховниками, тобто відсутність молодих кадрів, які повинні прийти мені на заміну. В мене робота така, що я працюю в гірській рятувальній службі, тому не в змозі з твердою гарантією планувати жодне заняття, не можу відлучатися з дітьми. Раніше, ми кожної неділі кудись вибирались в гори. Тепер у мене такої змоги немає, я фізично не встигаю. Ми свого часу робили все, щоб збереглася наша виховна ланка, тобто люди, які могли б працювати з дітьми.
У магазині «Тайстра» маємо пластову домівку, де все пристосовано для занять із молоддю. Як районний осередок, ми все зберегли, в тому числі і документи з відділу юстиції, податкової, все спорядження збережене — лиш би були люди, які готові цим зайнятись. Раніше я був тільки вчителем, мав більше часу, все літо вільне для походів. Тепер я маю велику сім’ю і мушу заробляти на її утримання. Я хочу і можу звісно допомогти організовувати багато речей. Так і було останніми роками. Наші колишні юнаки або юначки, які займалися з дітьми, зверталися до мене за пошуком коштів, спорядження та всього потрібного і нам до певного часу вдавалося робити це досить вдало.
Наша косівська станиця славна навіть тим, що Костя Бесараб, який очолював весь «Пласт» в Україні, був вихованцем косівської станиці. Спочатку розвивав пласт у Луцьку, потім пластував у Києві. Раніше косівська станиця робила спеціальні семінари для працівників освіти, на яких ми розповідали про «Пласт», показували тематичне відео та літературу, проводили з ними різні ігри, давали різну історичну інформацію і часто під час таких семінарів люди зголошувалися йти в «Пласт» і допомагати нам. Ми давали їм рекомендації, вони їхали потім на вишколи. Зараз найкраща ситуація на березівському кущі, там пластовий осередок існує. Були спроби і з Кутів, і з Яблунова, і з Косова їхати на вишколи, проте зараз ці люди далекі від «Пласту» і не є пластунами.
Але так сталося, що наша активістка Оксана Федор одружилася і живе зараз в Івано-Франківську, Діана Федор виховує маленьку дитину, Марина Крицкалюк поїхала вчитися до Німеччини, Ігор Титик вчиться в Австралії, Володя Титик працює у Львові. В нас маленьке містечко і такі втрати нелегко компенсувати. Зараз є одна людина з Косова, яка взяла літературу і готується до вишколу юнацьких виховників.
Будемо сподіватись, що все складеться добре!
Роман Печижак, депутат міської ради:
— Так, це дуже потрібна річ на даний момент у вихованні дітей та молоді, тим більше для Косова, адже у нашому місті пластова організація була заснована ще минулого століття Михайлом Горбовим і має вже свої традиції. Я сам не був пластуном, тому навіть трохи шкодую про це. Але знаю — діяльність цієї організації є багатогранною, кожна дитина може знайти щось цікаве та самореалізуватися, навіть в майбутньому, як в суспільстві, так і в творчому і особистому плані. «Пласт» майже круглий рік проводить так звані таборування, де діти можуть спілкуватись та навчатись за спільними інтересами. А основне, це те, що «Пласт» виховує національно свідомих українців.
Бондарук Зоряна, учениця:
— Напевно, що потрібен «Пласт», бо тепер багато молоді трохи байдуже ставиться до таких духовних цінностей як християнство і патріотизм. Багатьом цікавіше відвідувати клуби, вживати алкоголь. При цьому ще й нарікають, що Україна держава найгірша. Але самі не хочуть докласти ніяких зусиль для її розвитку, вдосконалення. А пластуни — це саме ті люди!
Сумарук Андрій, учень:
— Думаю, що «Пласт» потрібно відновити, але треба дієвих керівників. Це допоможе багатьом самореалізуватися.
Войткув Томаш, учень:
— Є багато бажаючих бути пластунами, спільно ходити в походи, співати пісні. Це цікаво.
Боєчко Вадим, учень:
— У Косові відновлення «Пласту» дуже потрібне. Значна частина молоді не має ніякого зацікавлення ні в чому. Хлопці і дівчата курять, пиячать, хуліганять.
Володимир Миханів, студент:
— До переїзду в Київ сам був пластуном. Враження — найкращі! Цікаві знайомства, спілкування, приємна незабутня атмосфера, пропаганда здорового способу життя, спорту. І не тільки пропаганда, а й постійні спортивні акції та змагання, велика кількість туристичних походів, прогулянок, поїздок! Можливість опанування багатьох інших вмінь, знань та навичок. Актуальним є і патріотичне виховання, особливо, враховуючи вектори державної політики.
Марко Бобко, учень:
— На мою думку, «Пласт» у місті Косові потребує відновлення, адже це організація, яка залучає молодь до цікавої роботи. «Пласт» вчить молодь толерантності, ввічливості та поваги.
Надія Мельникова, учениця:
— «Пласт» потрібно відновити. Для того, щоб діти більше спілкувались, ходили в табори, а також самореалізовувались. Так само колядували на Різдвяні свята. На мою думку, Пласт є дуже цікавою організацією.
Роман Москалик, студент
— Напевне так, але трошки в модернізованому вигляді. Ну, я на «Пласт» не ходив, але знайомі ходили, більшість з них або в Німеччину хотіли їхати, або цукерки мати «на халяву». Треба зацікавити не лише цим, а організацією походів, екскурсій по Україні, щоб в дітей появився інтерес до «Пласту»!
Діана Грималюк, учениця:
— Я вважаю, що потрібне відновлення «Пласту», щоб люди могли більше дізнатись про історію рідного краю.
Микола Гамуляк, учень:
— Як на мене, «Пласт» — це класна штука. У мене залишилось багато гарних спогадів пов’язаних з Пластом.
Діана Фієвчук, учениця:
— У «Пласті» молодь може себе проявити, самореалізуватися, але потрібно, щоб все було злагоджено, організовано, були нормальні керівники.
Стринадюк Христина, студентка:
— Я за «Пласт». Просто, якщо немає прагнення в молоді до нього, то її туди ніякою силою не заженеш. А «Пласт» пропагує здоровий спосіб життя. Але хлопці і дівчата виростають, підпадають під вплив зіпсованої моралі і мало хто лишається на своїй хвилі. Але, може, про це варта запитати в теперішніх батьків? Чи згідні вони, щоб їх діти так жили? Бо, якщо опитувати теперішню вже «розумну» молодь, то ніякого результату не буде. Дітям цікаво тепер «тусити», «відриватися», марнувати життя. А «Пласт» тому не влаштує їх.
Ельвіра Сапринюк, учениця:
Так, потрібно в Косові відновлення «Пласту», щоб молоді люди захоплювалися корисними справами.
Лілія Чиленко, учениця:
Так, звичайно. Якщо в Косові відновиться «Пласт», то діти все більше будуть самореалізовуватись і розкривати свої таланти.
Наталія Підгірська, учениця:
Так потрібний. Тому, що цікаво вивчати історію, географію, ходити в походи в гори, лазити по скелях. На мою думку, це дуже цікаво. Я раз була із тими, хто ходить з пластунами у походи. Мені сподобалося.

Руслан ШЕЛЕСТ

-
Четвер, 25 травня, 2017