Гуцульщинознавству — 20 років

Урочистості з нагоди 20-річчя Гуцульщинознавства в шкільництві на високому організаційному рівні пройшли в Яворівській ЗОШ I-III. Зокрема проведено обласний науково-методичний семінар «Регіональний етнографічний компонент у системі навчально-виховного процесу загальноосвітніх навчальних закладів». Присутніх привітали фольклорний колектив «Молода гуцулія» і ветерани гуцульщинознавчого руху. Вручено медалі «За заслуги в розбудові гуцульської школи» та грамоти.

На моє переконання уроки гуцульщинознавства необхідні не тільки в нашій школі, але в цілому регіоні, тому що наш своєрідний гуцульський край має давні свої традиції, які повинні розвиватись і прививатись молодому поколінню і в сім’ї, і в школі. Це не є щось нове, адже питання гуцульської школи піднімали дуже багато визначних педагогів, зокрема над цією проблемою і тематикою працювали корифеї нашої педагогічної освіти, серед них і нині покійний Ігор Аполлонович Пелипейко — великий краєзнавець, велика людина, яка внесла вагомий внесок в розвиток Гуцульщини.
Зараз створена гуцульська школа в Яворові, керівником якої є Петро Васильович Лосюк, кандидат педагогічних наук. І саме, коли я в 2002 році став директором Косівської школи No2, не вагався про те, що уроки гуцульщинознавства повинні бути у цій школі. Так і сталося, в 2002-2003 навчальному році ми ввели за рахунок вільної частини хвилин уроки гуцульщинознавства з 5 по 11 клас. Була відновідна програма, а також і підручники — методичне забезпечення і відповідно педагоги, які могли кваліфіковано викладати цей предмет. Почала викладати цей предмет і зараз викладає, заступник директора школи ЛюбовПетрівна Лаврук, адже вона сама історик по фаху, добре знає традиції гуцулів. Тому, щоб відкрити ці уроки в школі, потрібно було тільки бажання, бо це насправді багато вартує: дитина в школі хоча б раз в тиждень знає хто вона є, що вона єне тільки українець, а ще й з такого гарного краю, як Гуцульщина. Ці уроки мають неаби-яке значення, хоч це є в більшій мірі профільне навчання. Тим паче, що більше 20 випускників нашої школинавчаються у Косівському Інституті прикладного та декоративного мистецтва Львівської національної академії мистецтв та коледжі, а знаходитись так близько до цього начального закладу і не мати з ВНЗ тісних зв’язків— було б неприпустимо. На уроках трудового навчання у нас викладаються на високому рівні для хлопців різьба по дереву і вишивка — для дівчат. Це є практичним застосуванням тих навичок, які діти отримують на уроках гуцульщинознавства. Ми маємо хороших спеціалістів — це Ігор Богданович Фокшей, зараз справу продовжує і його син Богдан Ігорович Фокшей. Вишивкою займалася тривалий час Марія Петрівна Борисяк, а зараз— Ірина Богданівна Фокшей, а також Галина Михайлівна Стринадюк. У нас також працює «університет культури» для учнів 9-11 класів, проводяться зустрічі з митцями, з визначними людьми Косівщини і нетільки, які розказують про своє мистецтво і творчість.

Василь ГОСТЮК,
директор ЗОШ N 2
міста Косова

 

Середа, 26 квітня, 2017