Наші репери з Чикаго

«4Гра — 4-тий Вимір» — це вікно у життя українських емігрантів в Чікаґо. Ностальгія, пошук самоідентифікації, нове суспільство, листи додому, битва за збереження культури, нова любов і друзі — лиш деякі переживання, що надихнули авторів на цей творчий вияв. Щоб дізнатись більше про музичну реп-формацію «4Гра» і їх патріотичний альбом «4-тий Вимір» ми поспілкувались із її учасником — емігрантом-косівчанином Славіком Солтисом.

— Як давно ти живеш в Чикаго? Коли плануєш приїхати в Косів?

— Живу вже в США сім з половиною років. Не люблю казати нічого наперед, але вже по-тихенько вписую в плани поїздку додому. Чим більше часу проходить, тим більше нудьгую за рідною оселею. Для мене, ностальгія є, як часовий механізм, який відраховує дні і ночі до такої душевної потреби — повернутись в місце свого походження.

— Скажи кілька слів про косівчан (наших земляків) в Америці! Як їм живеться? Чи не забувають про Україну?

— Хоча їх тут набагато більше, на даний момент я персонально знаю кілька людей з Косова, які тут проживають. Я впевнений, що з них ніхто не забув про Батьківщину і про рідне місто. Саме тут, де скляні стіни хмарочосів чарують своїм пейзажем, ми в думці мріємо про наші чарівні гори і гірські ріки.

— Що спонукало тебе вдатися до написання репу. Які стосунки склалися з «колегою по цеху» з групи.

— Спочатку починав писати музику. Пізніше познайомився з Ростиславом Купрієнком (родом з Черкас), який теж живе в Чикаго. Він читав реп і на той момент вже випустив з десяток солідних сольних треків. Ми вирішили співпрацювати і під час нашої музичної співпраці він мене заохочував до ліричної творчості, адже я теж пишу реп і ми разом працюємо над нашим альбомом. З іншого боку, я пишу реп тому, що це є своєрідний вид поезії — надзвичайного виду мистецтва, який (якщо ним оволодіти) дає змогу тобі спілкуватися і передавати ідеї, які простими балачками не втовкмачити. Це ті самі вірші. І я думаю, що кожен згідний з тим, що вірші існують для того, щоб їх чули люди. Розказувати чи співати той чарівний вірш, треба лише під музику.

— Скільки часу вже існує ваша група? Чому вибрали таку назву? Розкажи про концепцію альбому «4-ий вимір».

— «4 ГРА» існує десь приблизно три роки! Історія з назвою групи, на мою думку, цікава тим, що вона набула повноцінного значення опісля народження самої назви групи «4ГРА». Найлегше пояснити значення — це пояснити назву нашого першого альбому. Ми знаємо 3-Д, як зображення в трьох площинах, 4-Д — це 4-тий Вимір і представляє собою сам час. Наш альбом — це наш час, в якому ми виросли і живемо. Це українське життя емігрантів і, понад усе, життя патріотів своєї культури. Це наш вимір, який ми передаємо у виді репу/ хіп-хопу.

— Що надихає вас на створення музики?

— Конкретно на це питання, чесно кажучи, я не знаю як відповісти. Якщо говорити про народження будь-якого твору, я вважаю, що є багато факторів у нашому житті, що надає нам своєрідного характеру і надихає на певний твір. Що надихає нас до створення музики в загальному?
На мою думку — це те саме, як запитати людину, що її надихає зранку встати, поїсти і піти до праці. У кожного з нас грає своя музика, і кожен з нас вибирає свій шлях її написати і зіграти. Чи ти художник, чи солдат, чи бізнесмен — справа твоїх рук є твоїм музичним твором.

— Яку музику ти переважно слухаєш?

— Слухаю практично все. Залежить від настрою.

— Ваш реп можна назвати патріотичним? Чи не так?

— На всі 100%! Я навіть не хочу починати обговорювати скільки патріотизму приховано за нашими піснями. Скажемо так — практично в кожній пісні присутній прояв патріотизму. Деякі пісні все, що і роблять — це висловлюють наш патріотизм. Коли ти живеш далеко від рідного краю (принаймі в нашому випадку), починаєш розуміти наскільки дорога рідна культура і її традиції, і наскільки легко цей скарб загубити. Тому сподіваюсь — наш перший альбом хоч трішки примусив людей задуматись над цим.

— Де у вас більше фанатів? В Україні, чи США?

— Я думаю порівно. Я не бачу на даний момент причини: чому одна сторона мала би нас слухати більше, ніж інша. З одного боку, українці тут мають трішки більше спільного з нашою тематикою. З іншого — на Україні більше людей.

— Скажи кілька слів про ваш наступний альбом.

— Багато про наступний альбом не розповім. Одне, що можу сказати, то це буде набагато веселіший альбом. Порівнюючи з концептом першого альбому, цей буде більш продуманий і цікавий.
Зараз ми концентруємося над тим, як загоїти минулі рани, тішитися тим, що є і як збагатити наш душевний стан. Дуже багато старання іде, щоб закінчити альбом до наступного літа.

— Де можна скачати і послухати вашу музику?

— Наш сайт: www.4gra.info. Тут можна все скачати. Група в контакті — http:/vkontakte.ru/club 2119623.

— Як народилась пісня про Косів? І чому їх вийшло аж 2?

— Не знаю, як пісня про Косів народилась. Вона в мені давно жила і чекала певного часу вирватись на волю. Дві пісні про Косів — це тому, що в одній пісні все не скажеш. Друга пісня — це невеличка співпраця з проектом «Сенсар». Нас поєднує одне місто народження, тому ми вирішили поєднатися в одній пісні про Косів.

— Скажи на прощання кілька слів молодим косівчанам, які фанатіють від російської музики і не цінують рідне.

— Я надіюсь в нас таких людей нема! Адже в нас одне з кращих українських містечок, де українське мистецтво процвітає. Хочу вибачитись за те, що нема такої широкої музичної діяльності, як в Росії. Принаймні прикро, що немає закладів, які б з усіх сил концентрувалися над популяризацією української музики усіх жанрів, а якщо когось і «вшанувати» за такий занепад української сучасної музики, то треба почати з самих себе.

*Реп (англ. гар, гарріпд) — жанр поезії та музики, в якому використовуються римовані тексти, які начитуються під музику, це один з чотирьох елементів хіп-хопу. Виконавець репу зазвичай зветься репером або МС.

Тарас ПАСИМОК

Середа, 18 жовтня, 2017