Як вберегти і люки, і людей?

Проблеми міста

Відкриті каналізаційні колодязі неодноразово ставали причиною нещасних випадків, через що люди травмувалися, калічилися, гинули. Традиція викрадення кришок каналізаційних люків йде ще з часів СРСР. Цікаво, що тоді це робили не дрібні злодюжки-пияки, а поважні господарі, які споруджували собі котеджі — гарна кришка завжди знадобиться в господарстві.

Масово кришки почали зникати з-під ніг мешканців українських міст на початку 1990-х років, коли після розвалу Союзу зупинилися заводи та фабрики, розпочалося скорочення працівників великих підприємств. Багато людей опинилися на вулиці. У той же час відкрилося багато пунктів прийому металобрухту і були створені надзвичайно сприятливі умови для «бізнесменів від металу». Щоб заробити на хліб та до хліба, звиклі ще в радянські часи любителі тягнути все, що погано лежить, почали красти металеві кришки люків. Про яку совість та мораль може йти мова. Бери все, що погано лежить! Психологія крадіїв є простою: «На верхах крадуть мільйони, а я не маю права взяти кілька плиток чи металевих кришок»? З такою філософією ми далеко зайдемо.

Щоправда, тепер кришки не приймають у звичному вигляді. «Каналізаційним металістам» доводиться добряче попрацювати молотом, аби спотворити викрадене металеве добро, розбити його на дрібні шматки, а потім занести у найближчу «точку» й отримати за це гроші. Іноді з вулиць міста люки викрадають на замовлення — їх використовують на приватних будовах. Закордонні туристи, побачивши на дорозі діру без кришки, часом позначену гіллякою, дивуються: що б це могло означати?!

Кожен із нас, мешканців нашого містечка, знає кілька історій, про травми людей, через відкриті ями люків, особливо в зимовий період, коли ями погано видно, а також — ввечері. В Косові частіше викрадають кришки на периферії міста, дуже часто на вулиці ім. М. Ірчана та дотичних до неї вулиць. Варто згадати хоча б вулицю Шашкевича, де з 6 люків — жоден не закритий кришкою. Вулиця є досить вузькою, розминутись там двом автомобілям є проблематично, тому часто їхні колеса опиняються в каналізаційних ямах. Були навіть випадки, коли мешканці цих вулиць, які вже давно знають про «пастки» на дорогах, потрапляли і самі в них ввечері, коли було темно, через зустрічні машини, які засліплювали людей. Замінені люки стоять не довго, рідко тримаючись до року на своєму місці. Це і не дивно, адже в центрі більше людей, патрулює міліція і тому легше впіймати крадія. Хоча на центральних вулицях є інша проблема — під час ремонту вулиць каналізаційні люки та решітки просто закатують свіжим асфальтом. Що ж робиться потім на дорогах, в період дощів та з приходом весни, ми всі знаємо чудово.

Мешканці домівок, біля яких розташовані «каналізаційні ями», намагаються хоч якось вберегти людей від травм, закриваючи люки збитими з дощок щитами, гілками дерев з яскравими стрічками для привернення уваги чи бетонними блоками. Парадокс, але під час повеней в 2008 та 2010 роках саме відсутність каналізаційних люків на Москалівці дуже сильно рятувало тих мешканців від води в хатах, адже вода заповнювала найшвидше ями, знижуючи свій рівень.

За кілограм чорного металу платять близько двох гривень. Новий же коштує понад 1000 гривень. На жаль, нині подорожчав метал, тому почастішали випадки крадіжки люків. Закрити колодязь сьогодні коштує недешево. За важкий люк з бюджету доводиться платити 1139 гривень, за чавунну решітку — 888.

У кожному місті України проблема викрадання люків є актуальною, хоча боротись з нею намагаються по-різному. Наприклад, в сусідній Коломиї комунальне підприємство просить мешканців чи можливих свідків телефонувати і повідомляти про крадіжки, гарантуючи анонімність та обіцяючи винагороду в сумі тисячу гривень. Аби уникнути подальших крадіжок в Києві, «Київавтодор» замінює викрадені металеві люки гумовими.

Тепер «Львівводоканал» почав встановлювати каналізаційні люки, виготовлені з полімерних матеріалів. Завдяки спеціальним наповнювачам такі люки не підлягають подальшій утилізації, а відповідно, не мали б викликати інтересу у крадіїв. Однак полімерні люки не можна встановлювати на проїжджій частині — вони не витримують навантажень. Проте, як з'ясувалось — полімерні каналізаційні люки теж крадуть. Якщо чавун можна здати на металобрухт, то полімерні люки придатні для виготовлення підошв для черевиків. Була думка, що викрадати полімерні люки ніхто не буде, проте народ у нас винахідливий.

«Бізнес» на крадіжках каналізаційних люків давно вже набув характеру епідемії. Ще гірша ситуація в Росії, адже країна більша, тому там все значно масштабніше. Схоже, ця «зараза» потроху перекидається навіть на захід.

У бельгійському місті Шарлеруа зафіксовано перші крадіжки кришок від каналізаційних люків. Злодії здають їх на металобрухт по 6 євро за штуку. За повідомленням радіо «Німецька Хвиля», кількість зниклих у місті металевих кришок уже сягнула півсотні. В канадському місті Монреаль також зафіксовані випадки крадіжок кількох десятків каналізаційних люків. Чи не наші співвітчизники це роблять? Адже нашого цвіту — по всьому світу. Але ці цифри, звичайно, ніщо, порівняно з вітчизняними.

Руслан ШЕЛЕСТ

 

 

 

Четвер, 19 жовтня, 2017