Водоспад "Гук" на старих поштівках

У період між Першою і Другою Світовими війнами річку Рибницю у Косові перетинали три пороги, звані в народі Гуками, де вода спадала з обривистих скал і утворювала водоспади надзвичайної краси. Було їх три Гуки. Вони мали свої неофіційні уточнювальні назви. Перший, званий «жидівським» через те, що тут відпочивала єврейська молодь, другий — «польський», на берегах якого стояли польські пансіонати — «На скалє», «Байка», «Ядвіга», «Креси». Третій званий «українським» — тут відпочивали приїзджі українці.

Найбільше був облаштований перший Гук з укріпленими берегами, вигідними для відпочинку. В 30-х роках тут звели чудовий павільйон з буфетом, зал для танців з оркестром, а під ними — роздягальня. Нижче павільйона спорудили станцію з байдарками, де можна було плавати під приємну музику оркестру.

Після війни Гук був занедбаний, а павільйон згорів.

Ближче до міста стояла соляна жупа, яку закрили у 1937 році. На її місці було організовано солелікувальний заклад для дітей. Тут відкрили басейн, з будованим входом, вирішеним в стилі класичного модернізму або конструктивізму, що більш співзвучне тому часу. В тому ж стилі був зведений «міст з луками», що став окрасою міста. Керував спорудженням цих і інших будівель того часу «концесійований майстер будівельний» Морда Базилі ( 1880-1944 ). Міст не зберігся до нашого часу, а вхід до басейну перероблено і він втратив ознаки вираженого стилю.

У 60-х роках на правому березі будується кафе, зване «Баб'юків млин», в 1974 році — ресторан «Водограй», в 1976 році відкривається турбаза «Карпатські зорі», а пізніше - база відпочинку «Байка», йде розбудова приватних пансіонатів, вілл і садиб зеленого туризму. Водоспад Гук з 1996 року стає геологічною пам'яткою природи. Цікаве місце для активного відпочинку — чисте гірське повітря, водяні ванни, танці і багато іншого.

Мирослав БЛИЗНЮК,
м. Івано-Франківськ

Неділя, 17 грудня, 2017