Ложка дьогтю у бочці меду

Наприкінці літа на Косівщині на високому рівні пройшов XIX Міжнародний Гуцульський фестиваль. Йому повсюдно передувала велика підготовча робота. В цьому пересвідчилися як самі жителі району, так і гості з Київщини, Луганщини, Львівщини, Буковини, Тернопілля, усіх районів Івано-Франківщини, а також з Польщі, Канади, США, Естонії, Молдови, Словаччини, Росії, Румунії, Білорусі, Хорватії. Належне в проведенні свята гуцулів усього світу треба віддати керівникам усіх рівнів, депутатському корпусу, творчим спілкам, культпрацівникам, зв'язківцям, викладачам і студентам Косівського ІПДМ ЛНАМ, педагогам і учнівській молоді і...

Гріховно не сказати, що до цього долучилися представники малого та середнього бізнесу, друковані місцеві ЗМІ, просвітяни та багато інших громадських організацій.

Для кожного з нас то є гонір, що високу оцінку дано науково-практичній конференції «Гуцульський феномен: мистецтво жити і творити», різним виставкам: гуцульських ліжників, декоративно-ужиткового та образотворчого мистецтва, відео та фотомистецтва, національної кухні тощо.

Як же не гордитися тим, що в мистецькій програмі свята взяли участь майже 100 художніх колективів, більше 30 вокалістів, свої прекрасні вироби на суд глядачів представили понад 120 майстрів народної творчості. Присутнім гарні концертні номери подарували народний артист України Остап Гавриш і його дочка Мар'яна.

Фестиваль завершився. Естафету передано нашим сусідам-верховинцям, де в далекому 1991 році й стартував перший Гуцульський фестиваль, зініційований активістами Товариства «Гуцульщина» на чолі з Д. Ватаманюком.

Набагато б більше гарних вражень у багатьох людей про нашу Косівщину залишилося б , якби не деякі проколи і промахи. Насамперед, журналістську братію здивувало те, що цього разу не діяв прес-центр, де б можна було зареєструватися, отримати програмки, перепустки, відмітити відрядні посвідки та й навіть піти звідти з пам'ятними подарунками... Кожен представник друкованого чи електронного ЗМІ сам собі давав раду.

Проколом було й те, що працівники ДАІ, яких направили на підмогу в район, нерідко були зверхні до керівників делегацій, що прибували до нас в Косів. І тут щоразу треба було шукати компроміс заступнику Косівського міського голови п. Василеві Сліпанюку.

Та якби таке було ставлення працівників ДАІ до гостей за кордоном, то вони того ж дня попрощалися зі своєю роботою.

З етичних міркувань я не називаю прізвищ і назв районів звідки ті були даішники. Хай це буде усім уроком на майбутнє.

Петро ДМИТРІВ
Світлина Романа Печижака

Неділя, 30 квітня, 2017