Снігова королева

Богдана Мацьоцька, багаторазова чемпіонка України, майстер спорту міжнародного класу з гірських лиж та член штатної збірної України: «В цьому сезоні вдалось непогано виступити на чемпіонаті світ, важко захворіти на всесвітній універсіаді, травмуватися на кубку Європи (Австрія) на трасі швидкісного спуску та виграти український і британський чемпіонати! Словом, перемоги й невдачі завжди супроводжують нас».

— Коли ти вперше стала на лижі?

— Я на лижах із шести років. Почала з першого класу.

— Скільки тобі було років, коли ти вперше відчула себе чемпіонкою?

— Десь в років десять. Це був кубок України, який проводився в Полтаві на штучному снігу. Перший раз я стала чемпіоном, перший раз я отримала медалі, перший раз я відчула себе на сьомому небі від щастя!

— В тебе багато фанів, ти відчуваєш себе популярною, зіркою?

— Шаленої популярності в мене не має. І це добре (сміється). Та все ж маю пару шанувальників, які слідкують за моїми результатами і переживають за мене і мою кар'єру.

— Ти забобонна? Чи є у вашому виді спорту якісь неписані правила, яких ви дотримуєтесь перед змаганнями?

— В кожного свої «мухи» в голові. Колись я вважала себе не дуже забобонною, та виявилося, що це не так. Наприклад для мене номери які містять цифру 2 (12,22,32. .і т.д.) є не дуже везучими. Та, можливо, це все тільки моя хвора уява (сміється). Не люблю говорити наперед, просто кажу, що буде то буде. Я знаю свої сили і завжди максимально викладаюся на трасі.

— Яке ставлення до українських спортсменів у Європі? Ти відчуваєш різницю між українцями і австрійцями, наприклад?

— Залежить від категорії спортсмена, його характеру, від людини. Можна весело базікати з відомими людьми в той час, як ті, які мало чого добилися, будуть «крутити носом».

— Ти зараз тренуєшся за свій рахунок? Чи допомагають спонсори?

— День перебування в Австрії обходиться в 100 євро. А в місяць ми одержуємо тільки по 200 євро зарплати. Далі задачка з арифметики для другого класу: то де тут свої гроші?! Ми живемо у вічний борг, ганяючись за якимось привидом, так що нумо всі за нами! (сміється) Але по справжньому раді що виїхали і тренуємося!

— Розкажи, як проводиш спортивний 2011 рік. До яких змагань ти зараз готуєшся в Австрії?

- В нас, гірськолижників, все ділиться по сезонах. Сезон 2010-2011 вже закінчився. Він видався дуже напруженим, супроводжувався, як перемогами так і поразками, та ще й мікротравмами. Вдалось непогано виступити на чемпіонаті світу ( Німеччина), важко захворіти на всесвітній універсіаді ( Туреччина), травмуватися на кубку Європи ( Австрія) на трасі швидкісного спуску та виграти український і британський чемпіонати. Словом, перемоги й невдачі завжди супроводжують нас. В даний момент ми працюємо над викоріненням помилок в їзді. Будь-які тренування є підготовкою і набиранням форми перед серією змагань, які розпочнуться в грудні і закінчаться аж у квітні.

— Скажи кілька слів про свою участь в проекті ВелоКосів.

— Одним із хороших методів тренувань є їзда на ровері, як кажуть, поєднання приємного з корисним. Вело-Косів розробив хороші маршрути з достатнім навантаженням на м'язи і прекрасними краєвидами. А завдяки Ростиславу Мартинюку, одному з організаторів проекту, мені вдалося придбати хороший велосипед за доступною ціною. Також поступила пропозиція попробувати свої сили в журналістиці, на сайті Вело-Косова. Буду пробувати.

— Які види спорту тобі цікаві крім лижного?

Хороший гірськолижник — це «мультифрукт», який повинен в собі виховати силу, швидкість, витривалість, гнучкість і т.д., а для цього звичайно ж потрібно в тренуваннях використовувати легку та важку атлетику, гімнастику, ігрові види спорту. І все це мені імпонує. Наразі відкрила для себе скелелазіння та страйкбол, як нове хобі.

— Як ти проводиш свій вільний час?

— Вільний від всього час я трачу на сон. А в інших випадках читаю або дивлюся якийсь фільм (якщо вільна хвилинка випала посеред дня, треба ховатися від мами, а то вона обов'язково зі словами «о, поки ти сидиш, піди.» — знайде мені роботу, (сміється) слухаю музику, ходжу на прогулянки, інколи малюю.

— Де ти зараз навчаєшся?

— В цьому році я вже здобула ступінь магістра в Львівському Державному Університеті Фізичної Культури. Наразі ніде не навчаюсь. Та в планах є продовжити здобувати знання, але в іншій сфері.

— Чим є для тебе Батьківщина не в глобальному, а в такому більш регіональному масштабі? Чим для тебе є Косів?

— Косів — це місто, в якому я народилася, виросла і живу. Місто, в яке я завжди радо повертаюся з будь-якої точки світу. Місто, яке славиться своєю прекрасною природою і привітними людьми. Хочеться тільки чуть-чуть його змінити, окультурити, довести до ідеалу.

Тарас ПАСИМОК

Середа, 18 жовтня, 2017