Гуцульський феномен: мистецтво жити і творити

Святковому дійству XІХ Міжнародного Гуцульського фестивалю в Косові передувала міжнародна науково-практична конференція «Гуцульський феномен: мистецтво жити і творити», що відбулася у суботу 27 серпня 2011 року за участю науковців, краєзнавців, мистецтвознавців, представників влади, зацікавлених офіційних осіб від громадських організацій США, Канади, Бразилії, Аргентини, Великої Британії, Польщі, Румунії, Угорщини, Словаччини, Чехії, Молдови, Росії, Хорватії та інших країн.

Мова йшла про гуцульське відродження в незалежній Україні, про те, як Гуцульщина може прислужитися здійсненню «Карпатської мрії».

За словами начальника управління культури Івано-Франківської ОДА Володимира Фе-дорака, ідея фестивалю — підтримка гуцульського мистецтва та традицій. Ця тема стала ключовою для учасників науково-практичної конференції, яка розпочала фестивальне дійство. Далі дійство пройшло традиційно: з піснями, танцями, трембітами, киптарями, крисанями.

Тематикою конференції стали соціально-економічні, екологічні й етнокультурні проблеми розвитку Гуцульського краю й шляхи їх вирішення. Наукова тематика конференції передбачала обговорення актуальних питань за напрямами:
- екологія: природокористування, економіка, медицина (охорона, збереження, відтворення ландшафтного та біологічного різноманіття; сучасна парадигма збалансованого (сталого) розвитку природокористування; медико-екологічні аспекти; екомережі);
- краєзнавство, туризм (гуцульський край —неповторна часточка земної тверді з власною історією і особливою ха-ризмою її жителів, унікальний осередок талановитих, працьовитих, гостинних, наповнених патріотичною гідністю людей; феномен духовного світу нашого краю, підґрунтя життєствер-джуючих справ, народного мистецтва, побуту, господарської діяльності, звичаїв і обрядів гуцулів);
- народне мистецтво Гуцульщини (автентичні промисли Гуцульщини, втрачені і забуті технології, визначні персоналії мистецтва, сучасні проблеми та інновації в народному ужитковому мистецтві регіону);
- освіта і культура (історія розвитку освіти на Гуцульщині; сучасний стан і парадигма розвитку; етнопедагогіка гуцулів; гуцульська школа як регіональна українська національна; гуцульщинознавство в системі навчально-виховного процесу; роль особистості педагога в освітньому контексті Гуцульщини).

У рамках роботи конференції відбулись пленарне та секційні засідання, тематичні круглі столи, вернісаж «Барвог-рай — 2011» (ліжникарство) в мальовничому карпатському селі Яворові, урочисте запалювання Фестивальної ватри на історичній горі Стоянів, оп-ришківські ігри та забави, вшанування пам'яті Івана Франка (1856-1916) та урочисте закладення каменю на місці майбутньої побудови музею засновника косівської школи різьблення Василя Григоровича Девдюка (1873 - 1951).

Учасники конференції прийняли пропозиції від провідних науковців і вчених Карпатського регіону до резолюції конференції.

Секційні засідання цього наукового форуму продовжились у Косівському інституті прикладного та декоративного мистецтва Львівської національної академії мистецтв, національному природному парку «Гуцульщина». Власне ця конференція і розпочала ХІХ-й Гуцульський фестиваль, котрий, як відомо, зазнав деяких часових зміщень, однак як найбільш авторитетний на Івано-Франківщині, на щастя, не пішов у небуття, а повернувся у новій іпостасі.

Учасників конференції щиро привітали представники органів державної влади, депутатського корпусу, установ і організацій, гості з-за кордону та різних регіонів України.

Микола БЛИЗНЮК,
кандидат педагогічних наук, доцент,
Косівський інститут прикладного та декоративного мистецтва ЛНАМ

Неділя, 30 квітня, 2017